Перший fashion фотограф Львова. Коли прийшов в галузь моди Львова, не було жодного fashion фотографа. Були фотохудожники, репортери, інші. Моду цілеспрямовано ніхто не знімав. Я сказав: Гм, і почав свою новаторську діяльність.

 

Перша модельна агенція Львова. Арт-директор, керівник департаменту. До нас був театр моди «Зірки Галичини», але це інше, не моделінг. Ми впевнено зайшли на ринок, враховуючи що були представниками київського головного офісу L-models. Молоді і натхненні, ми проводили в офісі по 14 годин на добу і будували майбутню галузь моделінгу/івентів/реклами. Ми миттєво стали лідерами галузі. Я «зайшов» в компанію як керівник арт-відділу, арт-директор, проект-менеджер. В управлінні нас було 3-4 і безмежний ринок можливостей. Ми, вчорашні студенти, сповна реалізували шанс бути першопрохідниками галузі моделінга у Львові.

 

На хвилі успіху я відкрив перший fashion продакшн та fashion фотостудію Львові. Енергійна злагоджена командна робота в L-models давала нам потік клієнтів. В рамках продакшена ГОНЧАРЕНКО в мене були клієнти на місяць вперід. Клієнти чекали послуг до місяця часу. Сьогодні в нашій галузі це уявити неможливо. Золоті часи. Клондайк)

 

В 1998 році в нашу структуру прийшов талановитий фотограф Юра Балан і ще підсилив наші позиції на ринку. Відсутність конкуренції, повна монополія, черга з клієнтів давали нам можливість впроваджувати сміливі інноваційні стратегії розвитку, які заклали основу моделінга Львова сьогодення.

 

Поки я піднімав кваліфікацію у Мілані та Парижі, агенція L-models закрилась і з неї започаткувались дві компанії, OK’S models та  Bravo, які є лідерами моделінгу Львова і сьогодні.

 

Я «зайшов» в OK’S Сергія Бобака як директор департаменту OK’S fashion. За 5 років структура виросла, ми стали знані на внутрішньому та вийшли на міжнародний ринок.

 

Тим часом Київ все більше і більше агітував до себе, і я в 2006 році переїхав зі своїм продакшеном в столицю. 

Забігаючи наперід, мушу сказати що період був ідеальним. В Україні з’явився рекламний/медійний/fashion ринок, а гравців було обмаль. І плюс ще не прийшла світова фінансова криза, що почалась 2008-го, а реально «накрила» рекламний і журнальний ринок України десь 2011-го.

 

Отже, мій продакшн з 2006 по 2011 роки зробив понад сотню обкладинок всеукраїнських журналів, робочі поїздки за кордон, послуги для селебретіс та відомих людей, різноманітні проекти. За ці роки я попрацював практично зі всіма успішними структурами, що були мені цікаві: з рекламними/модельними агенціями, журналами, виконавцями, продюсерськими центрами, тижнями моди, брендами одягу…

 

І мені захотілось власних проектів «під ключ»!

Спочатку була МОДНА КРАЇНА, в якій я навчився втілювати свої власні продюсерські та організаційні ідеї.

 

А далі була власна компанія FotyMody. Тут вже були напрямки, наймані працівники, величезний офіс на Подолі, представники по всій Україні.

Нашою місією було: «внесення України на карту світової моди»! Так, амбіційно. І нам це (частково) вдалось!

 

Я видавав журнал, керував фотостудією, продюсував початківців галузі. Зробили унікальну «Книгу цитат про моду». В нас «відмітилось» сотні і сотні людей, тому що мій принцип відкритості набув в той період апогея. Мало того, я «обнаглів» і почав організовувати зйомки в Мілані, Парижі, Нью-Йорку, Лондоні. Получилось) Ніхто не сказав: чувак, ти ж з Києва, з України… Не зі столиці моди.

 

В 2013 році я закрив компанію FotyMody, реалізувавши всі ідеї, про які навіть не мріяв.

Більшість журналів позакривалось, реклами звузились. Прийшла нова епоха інформаційного хаоса, коли навколо з’явилось безліч нових людей, які не готові були РАЗОМ розвивати галузь. Утворились групки, галузь кількісно збільшилась, а якісно зменьшилась… і я зрозумів, що прийшов час йти в проекти, до яких не доходили руки. Одяг та журнал!

 

Пішов в найм у виробництво одягу. Бренд Folk L’OR. Арт-директором та проект-менеджером.

 

А вишенькою на торті став американський друкований журнал InLove. З Інлавом здійснилась мрія роботи з Нью-Йорком. Отримав цінний досвід роботи на аутсорсингу, займаючи ключові посади в американській компанії.

 

Лишалось ще одне, до чого я повноцінно не долучався у fashion індустрії. Менторство, тренерство, наставничество. Хочу сказати, що підтримкою початківців і молоді я займався з 1997 року, але це все було фоново, між більш важливими справами, як хоббі/покликання. А о 2018 році я створив власну Школу наставничества та менторства, сформував спільноту і зайнявся напрацюванням педагогічних та кар’єрних методик. Стажування, перший практичний досвід в роботі для молоді, відкритість, пошук та найм, лідерство, самопрезентація підлітка, навички командної роботи, таймінг, криза довіри/уваги, наставничество — теми, які мене дуже надихають сьогодні!

 

P.S. Зараз настали такі часи, що виявляється треба надавати ДОКАЗИ власного успіху)))

Ок! Беремо факт, що я був перший fashion фотограф Львова. Спитайти будь кого у Львові, хто «в темі». Так прямо і спитайте)) «Скажіть: «А хто був першим фешн фотографом Львова?»
Або спитайте будь-кого: ким є OK’S models у Львові)